Стіл з оніксу, де папороть густа.
Дві сливи. Порцеляновий мікадо.
В прозору віспу виноград закутий
І пара (статуетка), що – чарлстон, –
З долоню ледь, а тіні аж до стін,
Сокира замінила мирний кодекс.
Мосяжну масу на всі боки кила,
І тільки далі невеличкий стенд,
Де всі канали, – коло кульмінацій,
Що – без риштовань, – духа будівництво,
У надсвіти. – Лиш варту б незугарну,
Яка – поріг – й перевертає гори,
Чи оболонка дійсности міцна.
Лежить свідомість – і ніяк з півсну.