“Твоїх долонь сяйлива лодь…” Твоїх долонь сяйлива лодь Несе в космічному просторі Моєї мислі дивну плоть, Мов блиск вітрильника на морі. А на землі, як ночі сміх, Пожежа в лісі заряхтіла: То іскри дотиків твоїх Звіває вітер з мого тіла.