Словник

порожніє  замах  води
даленіє  пересторога  часу

мов  сіль
перечислених
руж
ятриться
зморшка  саду

Михайло Григорів

Читати ще вірші:


Суверенне зілля
невідворотність припливних  берегів прикопує і найвищі  послання самоцвітних  одмін слова

У висоту дерев
зелені  сховища  письмен зелена  зваба  пам’яті зелені  обшири відсутности зелені  риби  смерку

У самоті проваль
вогні мов колір  прохолоди мов  злам у  зливі

І зливи без мілин
вогні й вогні й вогні хворого дерева і ніхто не спиняється

Історія пасік
і  розкопано  каміння і  навперейми лиш  хрускотіння бруньок зелене

Безміри прминання
верхів’я  весел тільки в  облозі самих  весел скорочують  письмена безоглядного моря

Босі зерна
У вузлі  пагорбів шукають  дерево якого не несли

Відбитки за відбитком
принишкле  полум’я мов  залишки безмежжя потойбіч  співу лежить перерване  віконце у  звалищах вітрил

Відлуння чекань
літає мороз  знімілих  кораблів хто покликав себе  до  сповідника?

Віч-на-віч
і  здогад  снігу  поясноє і  глина  доглядає  у  дереві і  квітень  ненадовго