“Котик, котик…” Котик, котик, золотий животик, а хвостик залізний — не ходи нам пізно! Не буди ще з ночі нам медвяні очі, медом, соне, ти очі нам масти. Будемо ми спати, а мати співати. І ти, наш коточку, задрімай в куточку.