Катеринка

За вікном зелена?.
Зелена? Дивно!
Падають, падають
Крашенки з неба,
З неба голубого
в сонячний день
катеринка грає,
грає-виграває…
а розпука вулична
— де?
А далеко потяги і гудки,
а на думці качка в осоці,
я підстрелив качку в осоці,
каченята плакали в осоці.
А медова молодість
одійшла
за темнії обрії в тумани.
…Почекай-но, що це з димарем?
Зачепився місяць за димар?
І неначе бачимо золоту ріку.
Ай було та й буде ще на віку.
Катеринка грає,
грає-виграває,
а розпука вулична
— де?.

Хвильовий Микола

Читати ще вірші:


Клавіатурте
Клавіатурте розум, почуття і волю —
клавіатурте!

Ми
Ми проходили повз шахти… Ми — любовниця і я. Сонце грало на сопілку, грало липко на сопілку — ліденцеву. Я за руку її взяв, й наші очі упірнули в легіт. Ах, як легіт засміявсь і бузково, і тендітно, коли дзвінко біля серця на пляшках хтось вибивав. І звернули ми на стежку …чи то в сонце увійшли? — Розкажи мені, соколе, про світанок? …над криницею світанок, а навколюшках бори… Метушилася заграва; в спогад бив прозорий шлак, леопардило м’язами — я як криця був міцний, а вона тополю знала, що, струнка, весніла десь… Ми проходили повз шахти — Ми — любовниця і я.

Молотки
Витанцьовують, сміються
Дзвінко, дзвінко молотки

На верхів’я
Греби, весляре, на верхів’я!
Король-весляре, на верхів’я!

На позиції
Які простори
— Буревій!

На цвинтарі
Цвинтар. Шелюга. Хрести.
Братерський спокій

Народна пісня
Ой зацвіла папороть,
зацвіла

Після громовиці
Ох, нарешті!. Прокотилась!. Гармати грому вдалечінь, Нема хмарин важкого тіла, І бавиться, і бавиться відмолоділа височінь… І тільки іноді бабриськи Від блискавок-жарин По обрію там низько-низько, Неначе крила золотих пташин. Басейну бовна бірюзова Рядниною безмежно простяглась… Живи! — сріблясте, вічне слово Я чую в цей бадьорий час. На тротуари жваві очі — Калюжі викраяні в дах Безкрайо, заздро і охоче, Кравець я, по бульках-голках. Цей ясен зовсім збожеволів — Нащо прискавкою? не мить! А проте промінь ще не кволий, Як прас по змоклі побіжить… Не витримав, хапнув сорочку І голкою стьобнув притьмом, І ниток білії рядочки — Вперед, вперед! бігом, бігом!.

Пісня з тракту
Битий шлях. Життя.
Тюпали верхів’я

Павлові Тичині
Кохаємо залізо й мідь,
Бетони і чугуни —