Цить, серце, цить!..

Цить, серце, цить!
Таж ти кохало,
І раювало, й горювало,
І наболілося досить –
Цить, серце, цить!

Весні кінець,
Пшениця спіє,
Зелене жито половіє,
Вже й серп готує пильний жнець –
Весні кінець…

Пора і нам
Збирати з поля,
Що прищадила божа воля,
Як не гуртом, то сам на сам –
Пора і нам!

Богдан Лепкий Вірші Богдана Лепкого 15-16 рядків Вірші Богдана Лепкого про любов

Читати ще вірші:


Чого ж ти, море, та розхиталося…
Чого ж ти, море, та розхиталося, Мов колиска новенька, Чого ж ти, серце, та розридалося, Мов дитина маленька? Як тяжко море та уговорити, Щоб більше не гуділо, Як тяжко серце утихомирити, Що з болю не скиміло.

Біла мево, що кружляєш…
Біла мево, що кружляєш
Над водою низько-низько,

Вночі
Листками вітер котить,
І кидає в болото;

Вороне чорний
Вороне чорний! Ти з якого краю
линеш?.. "Кров! кров! кров!.."

Де єсть твій дім, твій тихий дім?..
"Де єсть твій дім, твій тихий дім?
Скажи, мій любий брате…" –

Калино-малино, чом листячко рониш…
Калино-малино, чом листячко рониш
І мечеш на фалю?

Малюнок
Глухе, бездушне отупіння
Напало землю. Цвіти мруть,

Минеться ніч, розвієсь тьма…
Минеться ніч, розвієсь тьма, Просниться чорний сон. Настане день! Життя, весна Загляне до вікон. Та нім мине недолі час, Нім щастя зацвітуть квітки, О пісне! – не кидай ти нас! Дзвени, дзвени, дзвени! В лихій добі, в важкій борбі Мутиться людський ум. Нехай же він спічне собі Хоть хвилю серед дум. Най позабуде брязк оков І звірства боротьби, Під свою білу хоругов Горни ти нас, горни! Минеться ніч, розвієсь тьма, Просниться чорний сон! Настане день! Життя, весна Загляне до вікон. Та нім мине недолі час, Нім щастя зацвітуть квітки, О пісне! – не кидай ти нас! Дзвени, дзвени, дзвени!

На Голгофу
Голгофа, хрест,
Страшні, криваві сни…

Набік життя, журбо дрібна!..
Набік життя, журбо дрібна!
Набік, марні тривоги!