Атака

Скрегоче залізом округа,
Смертю повітря фурчить.
Я знаю той ступінь напруги,
Коли вже ніщо не страшить.

Святе божевілля атаки
В тобі поглинає все.
Через яри та байраки
Незнавана сила несе.

Немає ні рідних, ні любих,
Нема ні жалю, ні тривог.
Байдужим стаєш до згуби,
Могутнім стаєш, як Бог.

Вірші Олеся Гончара 10-12 рядків Вірші Олеся Гончара про війну Маленькі вірші Олеся Гончара Олесь Гончар

Читати ще вірші:


Брати
Свою землю, далеку, святу,
Не забудем до згуби.

В бункері
Оженився я в суботу —
А в неділю на війну.

В гори
Угору та вгору, один за одним. Тисне нам сонце важке на плечі. І сонце здіймаєм! Катовані ним, Його ми возносим, його ми предтечі. У плечі солоні уївся станкач. Коней останніх покинули вчора. Не в силі впіймати уже передач Віддалених рація наша. А гори Зімкнулись, як вежі тяжкі, навкруги. Мало в нас неба! Мало блакиті! Впрігшись у зброю, немов у плуги, Тягнем до неба, потом облиті. А хочеться степу. Скоріше б із гір На вольну зелену рівнину! …Потріскані губи, запалений зір, І в ньому — готовність іти до загину.

В королівському палаці
Бронзовий вершник
й досі на плаці

Від автора
"Поетичний пунктир походу" – так було колись названо твори цього фронтового циклу, і, здається, й сьогодні з таким визначенням можна погодитись. Людина, як відомо, перебувала на фронті в умовах виняткових, до краю суворих, обставини складалися так, що навіть натурам з художніми нахилами дуже рідко випадала можливість для творчого самовияву. А душа ж прагнула виповісти свої почуття, відгукнутись на довколишнє, хоча б нашвидкуруч зафіксувати – для себе, для друзів – своє пережите.
Ось так це й народжувалось. Якісь згустки юнацьких вражень тут знайде читач, замальовки інтимних настроїв, тих чи тих душевних станів одного з учасників походу.

Віхола
Нагадала мені віхола,
Що окоп мій заміта,

Вечір на Балатоні
Чую, білі пісні лебедині
Над озерами пізніми гаснуть.

Вечірня пісня
Моя ти зоре, румунські гори
Стоять кругом, кругом.

Воєнні злочинці
Коли з’являються вони
У хроніці в кіно,

Гірський етюд
Мов дівчата худенькі, ялини
Розбрелись по безпліддю гір.