Лебединий етюд

Ты белых лебедей кормила, 
Откинув тяжесть черных кос… 
                                В.Брюсов

Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині
І дихни наді мною легким лебединим крилом,
Хай навіються сни, теплі сни лебедині,
І сполоха їх місяць тугим ясеновим веслом.

Зацвіте автострада доспілими гронами,
Змиє коси рожеві в пахучім любистку зоря.
З твого чистого ставу між лататтям та Оріонами
Ти лебедкою плинеш у безкресі мої моря.

Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині
І дихни наді мною легким лебединим крилом.
Пахнуть роси і руки. Пахнуть думи твої дитинні.
В серці плавають лебеді. Сонно пахне весло.

Вірші Івана Драча 12 рядків Вірші Івана Драча про природу Драч Іван

Читати ще вірші:


Міражі
Хижий вихор тне ножами, Хиже сонце тяжко спить, Сон виткими віражами В міражі мої летить. Мерехтять вони — облесні, Чесним намірам чужі, Безсловесні, безтілесні, Надто знадні — міражі. В них м’які льодисті пальці, Крижанисті пазурі. Думці, змореній весталці, Душать шию в хитрій грі. Душать ніжно — в напівсили, Душать в пахощах імли. Поманили, полонили, Хижим раєм облягли. В міражів сухотні груди, Астматичний подих-пах. Ефемерністю марудить Хтось когось в пісних пісках. І тому у вирі знади, Ставши й на піски-ножі, Знати, знати, завжди знати: Міражі — це міражі…

Мачинка
Мороз вже сивий доцвітає,
Вже день од холоду закляк,

Музичний етюд
Помаранчева стигла палітра
Горизонту вина подає.

Ніч западається. Крикне криком ранок…
Ніч западається. Крикне криком ранок.
І сонце вдарить сонцем навсбіч.

Нічний етюд
Не кров з молоком, а кров із ніччю —
Про тебе задумуватись весняною порою

Ода чесному боягузові
Ти вбив свій горизонт і небо отруїв,
Дав дулю сонцеві і плюнув в очі хмарі.

Перо
Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій,

Робота і дозвілля
Одна кімната — наліво,
Друга кімната — направо,

Смерть Шевченка (симфонія)
Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози…

Соняшний етюд
Де котиться між голубих лугів
Хмарина ніжна з білими плечима,